Скелет є зимовий вид спорту, представлений на зимових Олімпійських іграх, де учасник їде головою вперед і лежачи (лежачи обличчям вниз) на плоских санках. Зазвичай він бігає по крижаній доріжці, що дозволяє санкам набирати швидкість під дією сили тяжіння. Вперше його змагали на Зимових Олімпійських іграх 1928 року в Санкт-Петербурзі.
Зимові олімпійські ігри Скелетон на Зимових Олімпійських іграх використовує той самий дводенний формат із чотирма заїздами, що й Чемпіонат світу, але командні квоти значно менші.
Сам вид спорту незабаром також стали називати «скелетоном», вирвавшись на міжнародну арену, коли Санкт-Моріц приймав зимові Олімпійські ігри в 1928 та 1948 роках. скелет довго вважався надто небезпечним, нарешті його знову запровадили як регулярний олімпійський вид спорту в Солт-Лейк-Сіті в 2002 році.
Олімпійська історія. Чоловічий скелетон двічі з’являвся в програмі Олімпійських ігор на своїй «батьківщині» в Санкт-Моріці в 1928 і 1948 роках. Потім його було виключено до він знову з'явився як чоловічий і жіночий захід у Солт-Лейк-Сіті в 2002 році.
Що швидше: санний спорт чи скелетон? У двох видах спорту, де найшвидший час означає виграти золоту медаль, скелетони розвивають швидкість 80 миль на годину або вище, тоді як саночники можуть подорожувати до 90 миль на годину. При такій кількості сили та швидкості кожна секунда бігу спортсмена має значення.