У замках, що зводилися на рівнинах, архітектурні принципи були приблизно такими ж: усередині кільця стін будували високу вежу, що називалася донжоном. Вона була чотирикутною чи круглою, мала кілька поверхів; всередині кам'яні стіни обтесувалися, щоб зробити їх більш менш гладкими.
У замку зберігалися запаси продовольства, обов'язково були колодязь, кузня, стайні. У небезпечний час там ховалися мешканці навколишніх сіл зі своїм майном та худобою. У вежах часто знаходять підземні в'язниці з тортурами, коридори з пастками та таємні кімнати.
Із зовнішнього боку замку їх захищав міцний бруствер у половину людського зросту, на якому були регулярно розташовані кам'яні зубці. За ними можна було стояти на повний зріст і, наприклад, заряджати арбалет.