Перед запіканням поливають шматочки медом. Поекспериментувати із приправами. Додають унікальний смак кориця, мускатний горіх, імбир, ваніль.
Для запікання годяться гарбузи всіх сортів, квітів та розмірів. Але є нюанси: найпростіше поводитися з грушеподібним батернатом і невеликими мускатними гарбузами — вони м'які, соковиті, без жорстких волокон, швидко карамелізуються і не розвалюються на деку.
Очищати їх чи ні — вирішувати тільки вам: шкірка не має смаку гарбуза особливого впливу, як і на час запікання. Викладіть скибочки гарбуза на лист, вистелений кулінарним пергаментом, і змастіть олією. Посоліть і поперчіть, посипте сушеними пряними травами до смаку.
Гарбуз із медом — ще корисніший засіб для печінки та жовчного міхура, адже він має легкі сечогінні, проносні та жовчогінні властивості.. Рекомендовано таке поєднання вживати тим, кому за медичними показаннями була призначена строга дієта.
Щоб переконатися, що гарбуз готова, достатньо проткнути її вилкою чи ножем. Зварений овоч стає досить м'яким, і вістря легко до нього входить.