Розуміння максимізації корисності Споживач може розглянути можливість придбання більшої кількості одного товару та менше іншого. Через максимізацію корисності, споживач придбає товар, який дає найбільшу граничну корисність з найменшими витратами.
Споживачі максимізують корисність, визначаючи комбінацію товарів і послуг, яка гарантує максимальну користь. Наприклад, якщо «Продукт Б» обіцяє більшу граничну корисність на долар, ніж «Продукт А», раціональний споживач придбає більше «Продукту Б».
Максимізувати очікувану корисність означає, що індивід обирає варіант, який дає найвищу середню корисність, де середня корисність є зваженою за ймовірністю сумою всіх корисностей. Ця теорія вимагає, щоб споживач знав ймовірність кожного результату.
Цей аргумент можна записати як інше правило: відбувається вибір між споживчими товарами, що максимізують корисність де гранична корисність на долар однакова для обох товарів, а споживач вичерпав свій бюджет.
Споживацька теорія в економіці базується на припущенні, що кожна людина намагатиметься зробити все можливе, враховуючи наявні гроші та ціни на товари та послуги, які їй подобаються. Ось що ми маємо на увазі під максимізацією корисності—вибір доступного набору товарів і послуг, який повертає найвищу корисність.
Завдяки максимізації корисності споживач буде купити предмет, який дає найбільшу граничну корисність з найменшими витратами.