Цей процес відомий як напівконсервативна реплікація, оскільки виробляються дві копії оригінальної молекули ДНК, кожна з яких зберігає (відтворює) інформацію з однієї половини вихідної молекули ДНК. Кожна копія містить одну оригінальну нитку та одну новосинтезовану нитку.
Чому реплікацію ДНК називають напівконсервативною? Реплікація ДНК є напівконсервативною, оскільки кожна створена спіраль містить одну нитку спіралі, з якої вона була скопійована. Реплікація однієї спіралі призводить до появи двох дочірніх спіралей, кожна з яких містить одну з початкових батьківських спіральних ниток.
Відповідь і пояснення: напівконсервативний характер реплікації ДНК запобігає мутаціям, оскільки кожна нова включена основа повинна бути здатною створювати пару основ з оригінальною основою на материнській нитці. Для кожного новосинтезованого ланцюга існує батьківський ланцюг, з якого він походить.
Реплікація ДНК є «напіврозривною», оскільки один із ланцюгів синтезується безперервно, тоді як інший ланцюг синтезується переривчасто шляхом утворення фрагментів Оказакі. Це було відкрито в 1968 році подружжям японських вчених – Рейдзі Окадзакі та його дружиною Цунеко Окадзакі.
Напівконсервативна модель реплікації ДНК була підтверджена експериментом, проведеним Мезельсоном і Шталем у 1958 році з використанням двох ізотопів азоту. Після одного покоління вся ДНК мала проміжну щільність, а через два покоління половина була проміжною, а половина – легкою., що свідчить про напівконсервативну реплікацію.
Цей процес відомий як напівконсервативна реплікація, оскільки виробляються дві копії оригінальної молекули ДНК, кожна з яких зберігає (відтворює) інформацію з однієї половини вихідної молекули ДНК. Кожна копія містить одну оригінальну нитку та одну новосинтезовану нитку.