За смаком жимолість трохи нагадує лохину – вона солодко-кисла (часто кисліша, ніж солодка). Однак головне – це користь жимолості. За кількістю вітаміну С ця ягода не поступається лимону, а в частині деяких макро-і мікроелементів їй взагалі немає рівних у природі.
Темно-сині довгасті ягоди довжиною близько сантиметра дозрівають одними з перших — уже в середині чи наприкінці червня. Ягоди мають приємний кисло-солодкий смак, усередині у фіолетово-красній м'якоті ховаються дрібні коричневі насіння.
Ягоди жимолості зберігають смак та цілющі властивості навіть після переробки. Тому їх не лише їдять свіжими, а й варять із них джем, компот, кисіль, желе та сироп. Також плоди для зберігання можна сушити, але краще все ж таки зберігати їх у свіжому вигляді: замороженими, протертими з цукром або у вигляді соку з цукром.
Її круглі, темно-червоні, що сидять попарно і зрощені біля основи ягоди містять ксилостеїн. Цей глікозид при вживанні в їжу здатний викликати сильне харчове отруєння з усіма супутніми симптомами: підвищення температури тіла, нудота, діарея, блювання та ін.
Також жимолість не рекомендується їсти під час вагітності та при грудному вигодовуванні. Ці ягоди шкідливі людям, які мають підвищену кислотність шлунка і страждають на хвороби дванадцятипалої кишки.