Визначення та етимологія. За визначенням Елвіна Плантінги, теодицея — це "відповідь на питання, чому Бог допускає злоТеодицея визначається як теологічна конструкція, яка намагається виправдати Бога у відповідь на
що виглядає несумісним з існуванням всемогутнього і всеблагого Бога…
Теодицея означає виправдання Бога. Це філософська спроба пояснити існування зла у створеному Богом доброму світі. Теодицея Лейбніца була першою сучасною спробою зробити це за допомогою його Принципу достатнього розуму, але були й інші спроби пояснити зло.
Чи не найпоширенішою теодицеєю є т. зв аргумент вільної волі – дуже схожий на аргумент Августина. Бог створює людей зі вільною волею, тому що це краще (досконаліше), ніж створити їх без вільної волі. Бог, який є досконалим, повинен робити те, що є найкращим.
Можна сказати, що основні підходи до теодицеї мають три форми: логічно/дедуктивний, доказовий/індуктивний та екзистенціальний.
У теології, понерологія (від грец. πονηρός ponērós, «зло») — наука про зло. Основними підрозділами дослідження є природа зла, походження зла та зв’язок зла з Божественним урядом.
'Антитеодицея' виражає огиду до спроби показати, як зло якимось чином може виявитися значущим, маючи принаймні інструментальну цінність у загальному плані творіння, здійсненому Богом.