Горбуша багата на унікальний вітамін PP. Він відповідає в організмі за цілісність структури клітин і досить рідко зустрічається у продуктах харчування. У м'ясі рожевого лосося багато корисних жирних кислот омега-3, але головна його цінність не риб'ячий жир, а білок, який легко засвоюється організмом (25 г на 100 г).
Ідеально до горбуша підходять лимонний сік, сіль та чорний перець. Соковитою та ніжною вона виходить, якщо запекти її одну або з овочами в рукаві або фользі в духовці. З голови та хребта виходять смачні та наваристі супи, наприклад, вуха та солянка.
Горбуша водиться у прибережних водах Тихого та Північного Льодовитого океанів, від річки Сакраменто у Північній Каліфорнії до річки Маккензі у Канаді та від річки Лєна у Сибіру до Кореї. У Азії поширена до Хонсю Півдні.
Консерви з горбуші протипоказані людям із захворюваннями шлунка і печінки, а також тим, хто відчуває алергію на рибу. Людям із захворюваннями на флюороз і гіпертиреоз не можна їсти продукт через вміст у високих кількостях фтору та йоду.
20 г білків, 6 г жирів, вітаміни A, B, C, D, E, холін, калій, натрій, магній, селен, фосфор, хром, кобальт. По омезі-3 горбуша форелі не поступається. А ось за вмістом вітамінів B12 і D горбуша (100 г) перевищує добову норму на 38% та 9%, а за кобальтом та хромом – на 100% та 10%.