Професійна оцінка дислексії повинна включати наступне:

  1. Довідкова інформація.
  2. Аудіювання та говоріння (включаючи словниковий запас, розуміння на слух, вільне володіння усною мовою тощо)
  3. Розпізнавання одного слова.
  4. Розшифровка.
  5. Правопис.
  6. Написання.
  7. Фонологічна обробка.
  8. Плавність усного читання.

Єдиний спосіб формально діагностувати дислексію через діагностичну оцінку, яку проводить сертифікований експерт з дислексії.

Загальні ознаки, на які слід звернути увагу:

  • Швидкість обробки: повільна усна та/або письмова мова.
  • Погана концентрація.
  • Труднощі з дотриманням інструкцій.
  • Забування слів.

Людина з дислексією може мати будь-яку з наступних проблем:

  • Деякі літери вона може бачити як перевернуті задом наперед або догори ногами;
  • Вона може побачити, як текст стрибає на сторінці;
  • Можливо, вона не зможе відрізнити літери, які виглядають схожими за формою, наприклад о, е та с;

У якому віці можна перевіряти на дислексію?

  • Важливо виявити дислексію якомога раніше, перш ніж труднощі з грамотністю переростуть у невміння читати. …
  • Скринінг можна проводити ще до того, як дитина навчиться читати, у дошкільному віці, але найкращий час для скринінгу – перший рік навчання у школі у 5 років.