У прямій демократії люди приймають рішення про політику без будь-якого посередника чи представника, тоді як у представницькій демократії люди голосують за представників, які потім виступають із політичними ініціативами.
У прямій демократії люди самі ухвалюють закони. У непрямій демократії люди вирішують закони (та інші важливі питання) через вільно обраних представників. Історично пряма демократія існувала в менших громадах, де громадяни голосували за закони на публічних зборах, як у стародавніх Афінах.
Ліберальна демократія — це представницька демократія з верховенством права, захистом індивідуальних свобод і прав і обмеженням влади обраних представників. Неліберальна демократія — це представницька демократія зі слабкими або без обмежень повноважень обраних представників керувати як їм заманеться.
Відсутність усталеного державного права та вплив прямої демократії унеможливили повне міністерство фінансів. Розвиток прямої демократії на Заході супроводжувався пожвавленням питання виборчого права жінок.
Швейцарія є прямою демократією. Поряд зі звичайним правом голосу, яке надається в демократичних державах, громадяни Швейцарії також мають право голосувати з конкретних питань. Швейцарією керує Федеральна рада, колегіальний орган із семи членів, рішення якого приймаються консенсусом.