В даний час відомо про знаходження мощів святого Іоанна в лаврі Сави Освяченої, монастирі Георгія Аламана (біля села Пендакомо, Кіпр), монастирі Іоанна Богослова на Патмосі (Греція) та в церкві Сан-Джорджо-деї-Гречі (Венеція).
Після смерті батька Іоанн обійняв при дворі посаду міністра та містоправителя. На той час у Візантії виникла і швидко поширювалася брехня іконоборства, яку підтримував імператор Льв III Ісавр (717–741). Ставши на захист православного іконопочитання, Іоанн написав три трактати "Проти тих, хто ганяє святі ікони".
Звучала кантата «Іоан Дамаскін» Сергія Танєєва. Композитор написав її в 1884 році на згадку про свого вчителя – засновника і першого директора Московської консерваторії Микола Рубінштейн, який помер у 1881 році.
За рішенням халіфа Іоанн був покараний відсіканням правої руки, що була повішена на міській площі. Іоанн випросив руку назад і, зачинившись, приклавши відсічену руку до суглоба, почав молитися перед іконою Божої Матері.
| Євангеліє від Іоанна | |
|---|---|
| Назва іншими мовами: | грец. Εὐαγγέλιον κατὰ Ἰωάννην; лат. Evangelium secundum Ioannem; |
| Мова оригіналу | давньогрецька (койне) |
| Автор (церковне передання) | апостол Іоанн |
| Жанр | Євангеліє |