У кореня селери м'який смак, добре поєднується з кропом, яблуками, грибами, картоплею та сочевицею. Сирий селера має хрумку текстуру, що робить його ідеальним доповненням до салатів. У приготовленому вигляді він трохи солодший, і з нього може вийти смачне пюре або жарке.
У їжу приймають усі його частини – як стебла та черешки, так і листя з корінням. Їх додають у салати, супи, напої, використовують як приправу та основну страву. Багато людей люблять овоч за характерний яскраво виражений аромат, зумовлений підвищеним вмістом у бульбах різних ефірних олій.
У жодному разі не можна поєднувати його з діуретиками, тому що селера сам собою має сечогінний ефект, і це буде подвійний удар по нирках. За наявності каменів у нирках протипоказаний сік селериоскільки він може спровокувати рух каменів.
Селера зміцнює нирки, жене піт, заспокоює болі. У сучасній народній медицині селера застосовують як сильний сечогінний засіб при захворюваннях сечовивідних шляхів. Сік свіжого коріння селери застосовують при захворюваннях нирок, подагрі, ревматизмі, неврастенії, кропивниці, запаленнях шкіри.
Листя кладуть у салати, супи, гарніри, гаряче, соуси та маринади, холодні алкогольні та безалкогольні напої. Не менш корисне стебло селери. Його також додають у супи, роблять з нього гарніри та смузі. Для супів часто використовують і корінь рослини.