Ці події призвели до рішення Ліги Націй передати Палестину під владу Велика Британія як мандатна влада відповідно до системи мандатів, прийнятої Лігою.22 січня 2021 р
Британський мандат на Палестину (1918-1948) був наслідком кількох факторів: британська окупація територій, які раніше перебували під владою Османська імперія, мирні договори, які завершили Першу світову війну, і принцип самовизначення, що виник після війни.
Сама земля була під контролем різних імперій, таких як Ассирійці, вавилоняни, перси, греки, римляни, візантійці та, зрештою, Ісламський халіфат і Османська імперія.
Єврейське населення зазнало нападу під час арабського повстання, що призвело до думки, що два народи не можуть бути примирені. Комісія дійшла висновку, що Мандат став непрацездатним, і рекомендувала поділ на арабську державу, пов’язану з Трансйорданією, невеликою єврейською державою, і обов’язкову зону.
Протягом залізного віку два пов’язані між собою ізраїльські царства, Ізраїль та Юдея, контролювали більшу частину Палестини, тоді як філістимляни окупували її південне узбережжя. Ассирійці завоювали регіон у 8 столітті до н. е., потім вавилоняни в бл. 601 р. до н. е., а потім перси, які завоювали Вавилонську імперію в 539 р. до н.
Римська імперія Політична ситуація Палестина за часів Ісуса була частиною Римська імперія, яка різними способами контролювала свої території.