Гідроліз — це процес розщеплення сполуки на простіші сполуки, що супроводжується хімічним включенням води. Майже всі тканини містять ферменти, які каталізують гідроліз, але найвищі концентрації знаходяться в печінці.
У нашому організмі їжа спочатку гідролізується або розщеплюється на більш дрібні молекули каталітичними ферментами в травному тракті. Це дозволяє легко засвоювати поживні речовини клітинами кишечника. Кожна макромолекула розщеплюється певним ферментом.
Відбувається звичайний вид гідролізу коли сіль слабкої кислоти або слабкої основи (або обох) розчиняється у воді. Вода спонтанно іонізується в гідроксид-аніони та гідроній-катіони. Сіль також дисоціює на складові аніони та катіони.
Буквально гідроліз означає реакцію води. Це є хімічний механізм, у якому при додаванні молекули води молекула розбивається на дві частини. Коли сіль зі слабкою кислотою або слабкою основою (або обома) розчиняється у воді, відбувається найпоширеніший гідроліз.
Лізосоми містять широкий спектр гідролітичних ферментів (кислотних гідролаз), які розщеплюють макромолекули, такі як нуклеїнові кислоти, білки та полісахариди. Вони перетравлюють зайві або зношені органели, частинки їжі та поглинені віруси чи бактерії.