Референдуми не є обов’язковими, тому уряд не зобов’язаний вживати будь-яких дій після них; наприклад, навіть якби результатом передзаконодавчого референдуму була «більшість» «проти» запропонованого закону, парламент все одно міг би прийняти його.
23 червня 2016 року у Сполученому Королівстві (Великобританія) та Гібралтарі відбувся референдум, на якому виборці запитали, чи варто країні залишатися членом Європейського Союзу (ЄС) чи вийти з нього. Результатом став вихід країни, що викликало заклики розпочати процес виходу країни з ЄС, який зазвичай називають «Brexit».
Референдум вважається прийнятим, якщо він схвалений подвійною більшістю.
«Референдум» — це форма герундія латинського дієслова referre, що буквально означає «нести назад» (від дієслова ferre «нести, приносити, нести» плюс нероздільний префікс re-, що тут означає «назад»).
На відміну від більшості країн, жодних офіційних спроб кодифікувати такі домовленості в єдиний документ не було зроблено, тому вона відома як некодифікована конституція. Це дозволяє легко змінювати конституцію, оскільки жодні положення не є офіційно закріпленими.