Якщо індивід усвідомлено розмовляє сам із собою вголос, то, швидше за все, він просто намагається запам'ятати важливу інформацію, сконцентруватись, таким чином, контролюючи свої дії.
Нерідко розмова із самим собою вголос має добрий психотерапевтичний ефект. Його можна розцінити як захисний механізм, який називається розщепленням. – людина може вести бесіду з собою з позиції судді та адвоката чи себе та якогось співрозмовника, з чиєю допомогою він хоче подивитися на певну ситуацію.
Розмовляти з собою – це нормально. Внутрішній монолог – частина постійного потоку свідомості, якого не може не бути, коли ми пильнуємо. За деякими оцінками, швидкість внутрішньої мови — до 4000 слів за хвилину, в 10 разів більша, ніж усна.
Розмова із самим собою як ознака психічного розладу Розмови з невидимими співрозмовниками зустрічаються при шизофренії, шизоафективному розладі, алкогольному делірії та інших психічних розладах.
В іншому мовному розділі є більш повна стаття Intrapersonal communication. У статті є список джерел, але не вистачає виносок. Внутрішній діалог — поняття психології, процес безперервного внутрішнього спілкування людини із собою (тобто з внутрішнім «Я»), внутриличностной автокомунікації.