Тон стосується ставлення автора — його ставлення до теми та читачів. Це виражає щось від особистості автора, ті аспекти його особистості, які вони хочуть показати своїм читачам. Наприклад, вони смішні чи серйозні? Вони пишуть із захопленням чи з насмішкою?
Називають ставлення письменника до предмета й аудиторії тон написання. Тон відноситься до почуттів і емоцій автора щодо теми, про яку пишеться, і цільової аудиторії. Це можна виразити через вибір слів, структуру речень і загальний стиль написання.
Тон це літературний прийом, який передає ставлення автора до теми, оратора чи аудиторії вірша. Тон іноді називають «настроєм» вірша, і його можна визначити за допомогою образної мови та образів. Усі форми письма мають тон.
Тон вірша відображає точку зору автора на предмет чи аудиторію сприяє загальному настрою та ефекту твору в цілому. На тон може впливати структура речення, вибір слів і стиль написання, які виявляють голос автора.
Тон відноситься до ставлення, яке письменник передає до теми та читача. Тон документа може вплинути на те, як читач сприймає наміри автора. Ці сприйняття, у свою чергу, можуть впливати на ставлення читача до тексту та письменника.
Ставлення або тон автора – це просто його чи її почуття щодо теми, про яку він чи вона пише. Письменники висловлюють своє ставлення через вибір слів, структуру речень і образну мову.