Коран (або Коран) написаний римською мовою у цитатах його розділів використовуються арабські цифри та двокрапка (наприклад, Коран 19:17–21). Такі загальні терміни, як Веди чи Упанішади, зазвичай пишуться з великої літери та викладені латинською мовою, але окремі частини виділено курсивом (наприклад, Ріг-Веда чи Упанішада Бріхад-Араньяка).
Тобто: абревіатура Q для Корану, потім номер розділу, потім номери віршів, потім прізвище автора, потім сторінки, на яких цей вірш міститься в перекладі. Якщо ви використовуєте не переклад, а просто безпосередньо текст Корану, цитата буде такою: (В. 2:54-57).
Цитата в тексті Корану має включати номер розділу та вірша. Назву розділу включати не потрібно, оскільки ви вказуєте номер розділу. Приклад такого цитування виглядатиме так: (Коран, 15:25), де 15 — це глава, а 25 — аят.
Коли ви цитуєте певний уривок зі Святого Письма
- Включайте скорочену назву книги, номер розділу та номер вірша — ніколи не номер сторінки.
- Розділ і вірш розділяються двокрапкою.
Прізвище, ім’я автора, назва книги: підзаголовок, якщо є (місце видання: видавництво, рік), номер сторінки. Бібліографічний запис: Прізвище, ім’я автора. Назва книги: підзаголовок, якщо є.