«Концентрація лікарського засобу» визначається шляхом збору зразка крові в будь-який час після введення препарату вимірювання кількості лікарського засобу в заданому об’ємі плазми крові зразка. 8. Виміряна концентрація препарату зазвичай відома як «концентрація в плазмі». 13 квітня 2019 р
Концентрація в плазмі відноситься до концентрація агента в плазмі, отриманої з повної крові. Концентрації в плазмі використовуються для визначення основних параметрів ФК та ФК/ФД.
Після внутрішньовенного введення концентрація в плазмі крові підвищується, а потім швидко знижується, оскільки препарат розподіляється з плазми в м’язову тканину.. Після встановлення рівноваги між препаратом у тканині та плазмі концентрації в плазмі знижуються менш швидко (рис. 1-19).
Максимальна концентрація у плазмі крові залежить від введеної дози та швидкості абсорбції (константа швидкості всмоктування, Ка) та виведення (константа швидкості елімінації, β). Пік являє собою момент часу, коли абсорбція дорівнює швидкості виведення препарату. Це часто виражається як мкг/мл.
Рівні в плазмі визначаються фармакокінетикою, яка включає дозу та час введення, тривалість всмоктування ліків, об’єм розподілу в організмі, біодоступність після обробки печінки та взаємодію з білками, а також швидкість виведення препарату [15]. ,16].
Пікова концентрація в плазмі відноситься до найвища концентрація препарату в крові, яка зазвичай досягається незабаром після введення. Визначення, створене штучним інтелектом на основі: Encyclopedia of Analytical Science (Second Edition), 2005.