Історія Квасоля відома людству вже близько 6000 років. Батьківщина її – Центральна та Південна Америка. Свою назву квасоля отримала від слова "φασεολος" (фасеолус) – довгий вузький човен.
Бобові – одне з найкращих джерел клітковини. У приготовленій білій та червоній квасолі її 12 грамів на 100 грамів; у нуті, або турецькому гороху, та сочевиці – 8 грамів, у зеленому горошку – 5,7 грамів, у стручковій квасолі – 3,2 грама.
Також вона містить важливі вітаміни та мікроелементи для нашого здоров'я, такі як вітаміни групи В (В1, В2, В5, В6, В9), С, Н, РР, а також мінерали: цинк, магній, залізо, калій та інші. До того ж червона квасоля містить харчові волокна (клітковину), що допомагає регулювати рівень цукру в крові та холестерину.
Іменник, неживий, жіночий рід3-е відмінювання (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -квасоля-[Тихонов, 1996].
квасоля {жіночий рід} beans {мн. ч.}