Наступна пристрасть, яка в аскетичних творах святих отців завжди розглядається після пристрасті обжерливості, – Це блуда пристрасть. В основному аскетична література створювалася чернечими та писалася для чернечих.
Блудна пристрасть не є винятком. Слова блуд, заблукати, блукати – всі одного кореня. Таким чином, впадаючи в блуд, людина починає блукати далеко від Істини. Підкорення блудної пристрасті неминуче приводить його до духовного розпусти, до відчуження від Бога.
Блуд може означати: Блуд – розпуста, перелюб, ухилення від прямого шляху в прямому та переносному значенні.
Насолода блудними помислами і відчуттями є блуд серця і осквернення людини, що роблять його нездатним спілкуватися з Богом, а блуд тіла є зміна всього людського істоти від змішання з іншим тілом[5], є досконале відчуження від Бога, є смерть, є смерть.
У більшості європейських мов існує різниця між поняттями «перелюб» (тобто статевий акт одруженого чоловіка не з дружиною, або заміжньої жінки не з чоловіком) та «блуд» (тобто статевий акт між двома не одруженими людьми).
"Гріх є беззаконня" (1 Ін. 3: 4), тобто порушення законів духовного життя. Святе Письмо називає сексуальні стосунки поза шлюбом блудом і відносить їх до найважчих гріхів: «Не обманюйтесь: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, …